У світі поки що не відкрито інших таких  великих горизонтальних гіпсових печер із специфічною будовою, які є на Тернопільщині…Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. На Тернопіллі сьогодні їх  більше сотні. Але, на думку вчених, відкрито лише п’яту частину всіх печер області. Спелеологи впевнені, якщо буде знайдено сполучення печери Оптимістична з печерою Голубі Озера, то Україна матиме найбільшу в світі печеру не лише у гіпсах, але й серед відомих печер взагалі.

Вхід в печери

Сьогодні ми помандруємо печерою, що є неподалік села Більче-Золоте Борщівського району. Вертеба – одна з найбільших у Європі печер, довжина її підземних ходів сягає 8-ми кілометрів. У цій печері зовсім немає кристалів вторинного гіпсу. Стінки її гладкі, темні, більшість ходів заповнена мулом. На склепіннях часто зустрічаються карбонатні і натічні утворення у вигляді кірок, рідше невеликих сталактитів.

Середня температура впродовж року +11°С. Відносна вологість коливається від 92% до 98%.

Вертеба унікальна своїми збереженими знахідками, що охоплюють матеріальну культуру різних епох.  Археологи називають її Наддністрянською Помпеєю. У цій печері виявлено численні сліди перебування давньої людини (різні предмети матеріальної культури, поховання), які відносяться до палеоліту, неоліту і більш пізнього часу.

Предмети матеріальної культури

Печеру виявив ще на початку 19 століття  упорядник місцевих земель Ян Хмелецький під час полювання. У дірку в землі сховався переслідуваний ним лис. Будучи завзятим мисливцем, Хмелецький  наказує розкопати яму, і замість лиса знаходить незвіданий підземний світ. Знайдені керамічні вироби  помилково віднесли до  античної доби. Насправді це було відкриття, ще невідомої в той час, трипільської культури, яке майже на 30 років випередило її офіційне відкриття, що відбулося у 1850 р. в селі Трипілля під Києвом.

Наступним взявся за дослідження печери Леон Сапєга, який на цьому місці  закладав парк. Робітники виявили у землі велику кількість черепків, обпаленої глини, фігурок. Щоб дослідити знахідки Сапєга запрошує зі Львова наукового співробітника приватного музею Дідушинських Едварда Павловича, що завідував старожитностями. Дослідження завершилося невеликим розкопом та описом знайденого.

Дослідження тривали до 1892 року: над входом до печери була споруджена дерев’яна платформа, вниз спускався ліфт і вели дерев’яні сходи. Внизу працювали 15 робітників, нагорі — 9.  Продовжив наукову роботу  археолог Володимир Дмитрикевич, який пропрацював тут  до 1907 р.

Багата колекція знахідок з «Вертеби» була передана до Краківського археологічного музею. В тогочасних реєстрах зазначалося, що одного разу було вивезено 40 скринь, іншого — 50. Одна скриня, обкладена з усіх боків соломою, займала цілий селянський віз.

Приїздив сюди і науковець Олег Кандиба – він же Олег Ольжич – син Олександра Олеся.

Дослідники з’ясували, що була обжита не лише центральна частина печери, а й віддалені кутки. Тут століттями мешкало багато людей, і їм просто не вистачало простору посередині підземелля.

Приклад того, що печера була обжита

Стіни печери  чорні від кіптяви. Тут не одне століття жили люди, освітлюючи своє помешкання вогнем. Відомо, що у невеликому залі Вертеби під час війни перебував штаб одного із загонів УПА. Тут же була підпільна друкарня, яка випускала листівки про тогочасні події.

Також тут проводились зйомки документального фільму  «Немає місця на землі» про те, як у роки другої світової війни у цій печері переховувались євреї.

У жовтні 42-го року всіх євреїв звозили до Борщова у спеціальні гетто. Почались розстріли. Кільком десяткам людей вдалось втекти. Місцеві селяни показали їм, де вхід у печеру, і вони там прожили 511 днів. Їли те, що давали небайдужі. Зокрема, один селянин привіз цілий віз ячменю. Зерна ці розтирали, так і вижили.

Ще один вхід у печери

Нині в цій печері функціонує  перший на планеті музей у печері – археології, трипільської культури та епохи неоліту. А також проводиться наукова робота.


Музей  є відділом Борщівського краєзнавчого музею ( Борщів, вул. Шевченка, 9; тел. 03541 21692).


Також цікаво дізнатись: