Чи ходити в школу раннього розвитку ?– переймаються батьки малюків, які, начебто «неслухняні або непосидючі» чи «надто сором’язливі та мамині». Так ось, можу вам сказати як психолог, йдеться тут не про хвилювання за малюків, а скоріше – про сором’язливість і схильність відчувати себе винною перед іншими батьками. Погодьтесь, не просто регулярно вислуховувати зауваження педагогів (хоча справжні педагоги інакше «виховують» дорослих), ловити на собі прикрі погляди інших мам, коли ви приводите свого малюка на заняття (адже «не дає нормальним дітям спокійно займатися»). Або просто бути присутньою на ВСІХ заняттях зі своєю дитиною, сидячи на стільчику, який вам явно не за розміром.

Я обов’язково в наступних статтях детально розповім як про першу, так і про другу ситуації, про те, як навчитися їх долати без зайвих проблем. Буду говорити про те, як коректно вести себе і тим мамам, яких по-справжньому бентежить активність якогось із малюків і його батьків на дитячих розвиваючих заняттях.

Але поки що хочу сказати всім мамам, які соромляться Себе (так-так, саме себе і того, що ніби-то не справляються). Не озирайтесь і не біжіть попереду планети всієї. Якщо сьогодні малюк не може висидіти – не бийте на сполох, це лише сьогодні. Завдяки правильному, здоровому, ненав’язливому ставленню з кожним днем дитині буде простіше втримувати увагу. З кожним разом ви будете довіряти одне одному і впускатимете у ваш світ і ваші стосунки інших людей, події і переживання.

Не ведіть дітей на заняття для того, щоб вони стали найкращими. Дайте їм досвід бути різними: дружити, сваритися і миритися, скупитися і ділитися, соромитися і кривлятися. Закохуватися у всіх одразу і умудрятися потім «зі всіма одружуватися». Це історія НЕ ПРО ВАС, це історія про Дітей. Дозвольте собі цікавитися НИМИ, а не тим, що про них ХТОСЬ думає.

Школи раннього розвитку – це чудовий і дуже корисний досвід. Не заради опанування навичок письма і читання! І точно не заради того, щоб ви гордо промовляли: «ми займаємося риторикою і відвідуємо клас із релаксації в процесі інтеграції в колектив» (в наші то 3 роки!). Це заради того, щоб світ не обмежувався лише мамою. Усе, чому навчиться малюк в процесі, йому дуже згодиться.

Щасливі люди в своїй більшості це ті, в кого не виникає труднощів аби спілкуватися, дружити і вчасно припиняти стосунки, якщо вони не приносять задоволення.


Також цікаво дізнатись: