Вони познайомились 1,5 роки тому за банальних і абсолютно неромантичних обставин – на роботі. Потім був період спільних відпусток, дозвілля, планів і мрій, аж поки одного суботнього літнього ранку Самвел не запросив свою Юлію до… музею. Щоб на висоті 92-х метрів, над дніпровими схилами, над ще сонним розніженим прекрасним Києвом, який тут видно як на долоні, освідчитись їй у коханні. Так стартувала ще одна музейна послуга, аналогів якій немає в Україні.

Цей день надовго запам’ятають не тільки винуватці, а й працівники Національного музею історії України у Другій світовій війні, де й відбулась важлива подія в історії однієї пари. Ні, охочих піднятися на оглядовий майданчик на щиті монументу «Батьківщина-Мати» музейникам не бракує, але таке романтичне дійство, кажуть, було чи не вперше, хоча підйоми екскурсантів на майданчики відміток 36м («Краєвид») і 92м («Екстрим») дозволені тут від 2002 року.

До слова, монументальна 450-тонна скульптура, що з’явилась у ландшафті Києва у 1981-му році, всередині вона має два ліфти, одним з яких можна піднятися до самої голови скульптури, а звідти пожежними драбинами – в «руку» з 9-тонним мечем і «руку» зі щитом, що важить 13 тон. Там також є невеликий оглядовий майданчик. Каркас скульптури починається на глибині 18 метрів від входу в музей, ще вдвічі глибшим є бетонний колодязь.

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні є окремий відділ, який здійснює експлуатацію, технічний нагляд за об’єктом, також забезпечує доступність такої послуги як підйом на щит для відвідувачів музею. За один раз у супроводі двох інструкторів (що регулярно проходять медогляд і навчання) на висоту може піднятися не більше двох людей, які повинні мати 18 років, здорове серце і нормальний тиск, не мати зайвої ваги і бути надзвичайно відважними, адже самі працівники називають маршрут екстремальним. Для підйому найоптимальнішою вважається суха безвітряна погода. Якщо на вулиці стає дуже спекотно, то підйом переноситься: метал на сонці нагрівається і різниця температур всередині скульптури і на вулиці може становити близько 10 градусів. Одягати бажано спортивний одяг, взуття без підборів, віддати перевагу маленькому любительському фотоапарату, а не професійній оптичній техніці. І це не забаганки музейників – це лише умови, необхідні для того, щоб людина, піднімаючись, отримала, в першу чергу, задоволення.

«За роки роботи мені доводилось неодноразово чути від відвідувачів, що емоції і адреналін від підняття на нашу скульптуру є значно сильнішими, ніж коли підкорюєш Ейфелеву вежу у Парижі», – з гордістю зазначає генеральний директор музею Іван Ковальчук. Хлопець та дівчина з трояндами

І наші герої, Юля з Самвелом, також підтвердили цю думку. Поки вони брали висоту (а останні 25 метрів особливо складні, бо доводиться просуватись пожежною драбиною у досить вузькому металевому просторі), друзі чекали на них на першому оглядовому майданчику з не меншим хвилюванням: руки, що розвішували повітряні кульки, тримали хлопавки з конфетті та квіти для друга, помітно тремтіли. Але напруга миттєво спала, коли відчинились двері, і вони побачили пару, яка, буквально, світилася від щастя, а молодий чоловік радісно сповістив: «Вона сказала «так»!». І тут волю сльозам дали всі (навіть у чоловіків-друзів очі були на мокрому місці). Потім були привітання, обійми, фото на згадку і майже екстремальний танець під мелодію шляхетного саксофону.
Дівчина грає на саксафоні

Ми прокинулися о 8-й ранку, я спочатку навіть не хотіла їхати так рано нікуди, але таким сюрпризом просто вражена, – говорить Юля, поки Самвел поруч з нею у спеціально встановлений на оглядовому майданчику оптичний пристрій милується київським Лівим берегом Дніпра.

Краєвид на р. Дніпро та місто КиївЗгодом молодий чоловік пояснює: «Наші батьки про сьогоднішнє свято поки нічого не знають. Для них це також сюрприз. Це лише перший крок. Відтепер ми будемо планувати подальше життя. Я обрав для освідчення це місце, бо ми часто сюди приходили раніше, дивитись виставки чи експозицію. Але підйом на майданчик став для нас обох першим досвідом. Це найвища точка в Києві, тут відкривається прекрасний панорамний вигляд на наше улюблене місто, яке ми любимо і цінуємо, ну і цей музей, який розповідає про війну і життя, є одним з найцікавіших».

І не погодитися з цими словами неможливо. В жодному іншому музеї ти не бачиш так близько смерть і життя, поразку і перемогу, дві сторони однієї копійки, в яку смертні часто оцінюють те, що ми отримуємо безоплатно, і що насправді є безцінним. І сьогодні в музеї ці акценти звучать значно чіткіше: коли через стіну від експозиції про наступальну операцію 1941-го лежать ще «теплі» предмети-свідки новітньої російсько-української війни на Сході України 2014-2016 рр., коли з фото на тебе дивляться десятки очей, які так і не встигли створити свої сім`ї та пізнати багатогранне життя вповні. Але вже віддали його. Заради того, щоб таких історій як ця, було значно більше…

Ну а музейники сподіваються, що освідчення на найвищому оглядовому майданчику скульптури «Батьківщина-мати» стане для багатьох закоханих гарною традицією.

Саме для вас, відвідувачів, Національний музей історії України у Другій світовій війні працює без вихідних, від 10.00 до 19.00. Вартість вхідного квитка до музею є однією з найдешевших у Києві. Вартість ексклюзивних підйомів на оглядові майданчики – трохи дорожча, але не більше, ніж авторські екскурсії в інших музейних закладах. На згадку про відвідання музею ви можете придбати сувеніри, що представлені в сувенірній крамниці, а для завершення «екскурсії в історію» відвідати першу в Києві Музейну ретро-кав’ярню.


Також цікаво дізнатись: