Саме так назвав Вишневецький палац Оноре де Бальзак, який перебуваючи тут кілька днів, насолоджувався красою і пишнотою місцевого палацу.

ВИшнівець – старовинне містечко у 18 км на південь від Кременця, в Збаразькому районі Тернопільської області. Перша згадка про це поселення 1395 року, коли князь Вітовт віддав Дмитру Корибуту Вишнівець, де той на правому березі річки Горинь звів замок.

Це – родове гніздо одного із наймогутніших і найбагатших родів і Литовської держави, і Речі Посполитої. Рід, який неодноразово описаний у літописах. – князів Вишневецьких.

Король Речі Посполитої Міхал-Томаш Корибут Вишневецький – єдиний русин, який за всю історію цієї держави здобув королівський престол.

Саме звідси походить і легендарний засновник Запорізької Січі Дмитро Вишневецький (Байда), нащадок волинських князів Гедиміновичів.

Портрет засновника Запорізької Січі Дмитра Вишневецького (Байда)

У Вишнівці збережено старовинний замок, який 1720 року останній з роду Вишневецьких князь Михайло-Серватій перебудував на палац. У 1744 р. маєтність переходить до Мнішиків. Вони збільшують палац, створюючи магнатську резиденцію. Чудова картинна галерея, інтер‘єри, оздоблені в стилі пізнього рококо, робили палац в Вишнівцях найгарнішим на Волині.

Скульптуру, меблі, золоті та срібні речі, стародруки та цінну бібліотеку у різні часи було вивезено по різних містах Російської імперії.

Одна тільки бібліотека Вишнівецького палацу наприкінці 19 ст нараховувала 22 тисячі книг, і це не рахуючи рукописів. Коли будівлю за борги виставили на аукціон, бібліотеку не так просто було продати. Адже тоді була прискіплива цензура. Не кожну книгу пропускала і не кожній давала дозвіл на продаж. А це були книги і 17, і 18 століття. Їх просто пересилали у Санкт-Петербург на комісію.

Рахунок йшов не томами, а пудами.

Багато було вивезено, втрачено без вороття. Правда, невелика частина із тієї бібліотеки нині окремим фондом зберігається у бібліотеці ім. Вернадського.

Під час першої світової війни споруда була зруйнована, та в 20-х рр. ХХ ст. знову відбудована за участю відомого архітектора В. Городецького.

Та знову війна – і знову руйнація палацу. Капітальний ремонт будівлі відбувся в 1950-ті рр.

Палац Виншевецьких

Нині фасад замку відреставрований, ведуться роботи і по відновленню внутрішнього планування кімнат. Стіни прикрашені новими картинами, що зображають історію роду князів Вишнівецьких. Є дерев`яні меблі та скульптури вуличних музикантів невідомого майстра 19 ст (із фондів Львівського історичного музею)

У XIX — на початку XX століття далеко за межами Вишнівця славилася картинна галерея князівського палацу. Тут було близько тридцяти живописних портретів князів Вишневецьких, Острозьких, Мнішеків та інших відомих шляхетських родин. Портрет Дмитра Вишневецького (Байди) з колекції палацу нині зберігається у Державному історичному музеї в Києві. Пантеон феодалів доповнювався галереєю портретів польських королів, починаючи від Лешків і закінчуючи останнім королем Речі Посполитої Станіславом Августом Понятовським. Було також багато інших картин, на яких відтворювались битви з татарами і турками, мисливські сцени, пейзажі, краєвиди міст, а також серія полотен, присвячених історії Лжедмитрія і Марини Мнішек (зараз ці роботи зберігаються у Московському історичному музеї).

Щодо цієї відомої пари, то Григорій Отрепьєв, відомий як Лжедмитрій I, з’явився у Вишнівці у 1603 році. Він отримав підтримку від князя Адама Вишневецького, який і познайомив Лжедмитрія з Мариною Мнішек – донькою польського воєводи Юрія (Єжи) Мнішека. В 1605 р. Лжедмитрій І, заручившись з Мариною Мнішек, вирушив здобувати Московский престол.

Нижче палацу стоїть призамкова мурована Вознесенська церква 1530-го року зведення. Відреконструйована у 1872, 1989 роках. За місцевими легендами, тут в 1605 р. і брали шлюб Марина Мнішек та Лжедмітрій. А поховані під кам’яницею Михайло Михайлович Вишневецький і Раїна Могилянка. Те, що церква за жодних наступів, за жодних воєн не була знищена – дякують саме цьому подружжю. Наче їх незрима присутність відводить біду саме від цього місця.

Старі стіни палацу князів Вишневецьких, пам’ятають чимало історичних осіб. У різні часи тут побували Іван Мазепа, Петро I, Станіслав Понятовський останній польський король, Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак, Юліуш Словацький, Леся Українка, Симон Петлюра. 1848 року, подорожуючи півднем Волині у складі Археографічної комісії, Вишнівець відвідав Тарас Шевченко. Біля палацу збережено кам’яну лавку, саме на ній, за легендою писав і відпочивав Тарас Григорович.

Про дотримання мистецьких смаків загальноєвропейського характеру у володіннях князів Вишневецьких та графів Мнішеків свідчить парк, що розташовується за палацом. Його заклав Діонісій Міклер – гуру свого часу в цій справі. Це – справжній англійський парк, що був розбитий у ХVІІІ столітті з дотриманням всіх правил та канонів садово-паркового мистецтва.

Конячка у парку палацу Вішневецьких


Працює Вишневецький палац щодня від 9:00 до 18:00 без вихідних

Телефон для довідок: (035) 50 3 12 34


Також цікаво дізнатись: