Юрій Лук’яненко (він же GODO) – відомий в Європі тенор. Співав у Реал-Опера (Мадрид), Карнегі-Холл (Нью-Йорк), в театрах Парижа, Неаполя, Венеції, Мюнхена… Був визнаний найкращим голосом класичної музики в Іспанії, а король Хуан Карлос нагородив його срібним королівським кубком.

Чим нагородила його доля поза сценою? – дізнаєтесь із нашої розмови.

GODO

У затребуваних виконавців сім’я з певних причин відходить на другий план…

Ні, це не про мене. Я – віруючий сім’янин. Зірковою хворобою не захворів, і не кар’єрист. У мене багато знайомих, які зайнялись кар’єрою, і через це не мають сімей. Насправді це велике Боже благословення мати і одне, й інше. Я свідомо відмовляюсь від тривалих гастролей, адже хочу бачити, як ростуть мої діти.

Ви в парі з дружиною уже 17 років. Поділіться своєю історією кохання.

Наша історія почалася 17 січня 1998 року. Познайомив нас спільний друг, В’ячеслав Гурков, відомий на той час власник модельного агенства. У нього я, будучи студентом консерваторії, викладав майбутнім моделям основи акторської майстерності. Тетяна ж вчилася на третьому курсі Університету Культури, освоюючи професію актриси і телеведучої, також пробувалась у модельному бізнесі. На вечірці ми одразу знайшлись і до ранку розмовляли про все і ні про що. Поступово ця розмова переросла у побудову спільних планів на майбутнє. Якось зовсім непомітно настав ранок, я побачив котра година, і згадав, що в мене репетиція нової вистави в театрі оперети. Я побіг, ми навіть не обмінялися номерами телефонів. Був переконаний, що знайду цю чарівну дівчину. Проте з’ясувалось, що її контактів не знав мій товариш, в якого ми й познайомились. Я постійно був в роботі, минув місяць, уже й сумнівався, чи зустріну Таню знову. Раз проходив Майданом, і хтось мені затулив ззаду руками очі. Промайнула думка – вона. Цього разу ми вже без обміном контактами не розійшлись. І вже зовсім скоро почали зустрічатись у найнеймовірніших місцях. Тетянин керівник працював у театрі оперети, і саме він ставив ту постановку, в якій я грав головну роль. І ми зустрічались на цих репетиціях. Потім з’ясувалось, що батьки Тані, як і я, родом з Кривого Рога. Вже зовсім скоро я зізнався в коханні. І ми в той самий день поїхали до неї додому за речами. Мама була шокована, але не перечила. Відтоді ми й живемо разом. Правда, я одразу ж поїхав на гастролі в Іспанію. Подзвонивши коханій, відчув такий сум, що, приїхавши, одразу запропонував одружитись.

Ми прийшли в РАГС, а там кажуть – приходьте через 3 місяці. Дружина в сльози, адже я мав їхати знову в Іспанію на півроку. То вже якось домовились, і ми відсвяткували наше весілля.

GODO: Весілля

У моїх батьків, бабусі і дідуся були міцні люблячі сім’ї, я мав з кого брати приклад.

Чи пам’ятаєте основні сімейні дати? Жінки часто таким чином «тестують» своїх чоловіків.

Я, щоб не пропустити чогось, майже щодня роблю подарунки і дітям, і дружині. Але дарую куповане тільки я. Адже люблю приймати подарунки, зроблені власноруч. Бо дуже прискіпливий, і не все мені подобається із купованого (сміється). Один із малюнків від доньки – найтепліший для мене: вона знайшла якусь картонку, намалювала річечку, небо і дерева. Син для мене в комп’ютері робить цікаві проекти.

GODO: Діти

Діти швидко ростуть. Ось повернувся з місячних гастролей, а син вже вищий за мене і з 45-м розміром ноги. Отака каланча дивиться на мене зверху вниз. Як тепер його виховувати? (сміється)

GODO: Діти 2

Розкажіть про дітей. Діти – основне багатство батьків.

Син Олексій народився 1 квітня 2002 року. Ніхто мені не повірив, думали я жартую. Тому ввечері сам з тещею і випивав за здоров’я новонародженого. Вже потім підтягнулись друзі, перепрошуючи, що сумнівались. Йому вже 13, складний вік для хлопця, досить сором’язливий. Коли йому був рік, я знову поїхав за кордон. Був на гастролях в Барселоні. Телефонує дружила і каже, що вагітна дівчинкою. Я дуже зрадів. І одразу почали вибирати ім’я. Я запропонував назвати на честь моєї бабусі Сашею. Пам’ятаю її дуже доброю людиною, вона народила 20 дітей. Тоді був не дуже якісний зв’язок, дружина почула Даша. Приїжджаю я додому, а син гладить животик і примовляє Дашка. Отак замість Саші у нас з’явилась Даша. Донечка народилась за 11 хвилин, були важкі пологи, пуповинка 3-чі обвила її, але ми таки отримали наш Дар. Даша вся в мене, спритна, артистична. Олексій – зовні вилитий я, а характером – у маму.

Третє наше дитя – йоркширський тер’єр Лакі. Дуже вихований, красивий і смішний песик. Як хвостик у моєї дружини. Ні на крок від неї не відходить.

GODO: Дружина, Діти, Віталій Клічко

Є багато історій, коли рідні брати і сестри розходяться по життю. Але скажу відверто, наші діти – дуже щирі друзі. Люблять одне одного. Раз Даша на 3 дні поїхала з друзями в село, коли повернулась, не могли перестати обніматись. Дуже скучили один за одним.

GODO: Діти 3

Донька вже справжня господиня. Прибирає в кімнатах, може спекти тортик. І це не заради чогось. Просто хоче – і робить. А мені ж приємно. А коли чогось просить – то приходить з таким поглядом, що тато ні в чому не може відмовити.

GODO: Дочка, торт

Я сину сказав, що хочу, щоб ми стали справжніми друзями. Не наставником хочу йому бути, а саме щирим другом. Так, як для мене були мої бабуся і дідусь.

Важливо: Ніколи не вирішуйте свої суперечки при дітях. Це має бути правилом: при дітях сваритись не можна, та й «вичитувати» одного з дітей при іншому – також не варто. Розводимо по кімнатах і проводимо з кожним бесіду.

Як виховуєте?

Намагаюсь привчити до такого правила: «Зробив діло – гуляй сміло».

Куток у нас не працює. Пішли ми вгості до нашого друга, у нього також діти. Дружимо сім’ями. Вже за якийсь час його діти стоять по кутках, а мої й не мають як гратись, друзі вже покарані.

Я виховую забороною. Якщо син не зробив важливого уроку, чи якогось завдання – вимикаю інтернет, забираю телефон, PlayStation. І так триває тиждень. Для нього – це найгірше, адже дуже любить «зависати» в Інтернеті. Навіть дружина не може випросити в мене, аби я повернув йому ті дротики. А раз забрав всі дроти і поїхав на гастролі. Коли приїхав – побачив ідилію. Діти почали читати книги, більше спілкуватись.

GODO: Дружина

Як зберегти у сім’ї гармонію?

Любов у сім’ї починається із поваги до своєї половинки. Чоловікам потрібно зрозуміти, що переживає дружина щодня, утримуючи лад в домі і займаючись дітьми. Ми ж звикли як? Шабля в ножни і егегей – на заробітки. Повертаємось: «ой, як я втомився, де мій борщ? Роззуй, випери…». А дружина втомилась не менше, а, можливо, й більше. Тож, чоловіки, якщо хочете бачити біля себе ніжну жінку – допомагайте їй. Поважайте одне одного.

Немає таких родин, де б чоловік дружина час від часу не сварились. Як ви переживаєте сварки?

Та без них неможливо. У нас буває так: один бурчить, інший терпляче вислуховує. Потім буркотун підходить і каже: «Оце ж я нагнав… вибач, але частка правди в тому є :)». А буває грім і блискавки кидаємо одне в одного, а потім зупиняємось і просто починаємо сміятись. І все забувається.

Ми з дружиною спільно працювати не можемо. Раз писали пісню про наше кохання – і постійно сварились, які слова потрібно у пісні залишати…

Ви могли спокійно всією родиною жити і працювати за кордоном. Вас в Іспанії дуже цінували. Чому повернулись в Україну?

Ми певний час мешкали родиною в Барселоні, але Тетяна вирішила повернутись в Україну. Я ж повернувся якраз, коли почалась Помаранчева революція. У 2005-му допомагав організувати концерт Лучано Паваротті. Я був його учнем. Для мене був важливим цей його приїзд в Україну. До речі, його слова ще раз підтвердили мої наміри залишатись із родиною. На моє запитання, чи він про щось жалкує у своєму житті, Паваротті відповів: «Так, я зробив всесвітню кар’єру, заробив дуже багато грошей, але не встиг пожити. Насолодитись спілкуванням із дітьми, мало уваги приділяв коханим».

GODO: З дружиною

Я бачив різні країни, але вирішив повернутись в рідну Україну. І зараз мене запрошують жити і працювати за кордон, але я відмовляюсь.

Одне життя живемо. Ми ж не знаємо, що може трапитись наступної миті. Тому варто навчитись жити просто зараз. Не завтра, не за рік, а вже тут і зараз. Проживати кожен день із любов’ю і вдячністю.


Також цікаво дізнатись: