У кожної людини глибоко в роті є дві маленькі «кульки», заховані за піднебінними дужками – мигдалики. Вони виконують функцію бар’єра і максимально знезаражують все, що потрапляє до нас в організм через рот. Тож мигдалики щодня зустрічаються і борються з різними збудниками (вірусами, бактеріями, грибками). У разі невдалого для них «бою» вони можуть запалитись, це явище називаємо «тонзиліт» (tonsillae – мигдалики, закінчення -itis – запалення).

Найчастіше трапляються (~ 40% випадків) вірусні тонзиліти. Бактеріальні тонзиліти – ~ 30% випадків і в ~ 30% випадків встановити причину запалення не вдається.

Серед бактеріальних збудників гострого тонзиліту найбільше значення має БГСА (бета-гемолітичний стрептокок групи А), що у дітей до 18 років викликає більше 30% випадків тонзилітів, у дорослих їх частота не перевищує 10%. І ось якраз про цей стрептококовий тонзиліт ми з вами і будемо говорити. Саме його у нас і називають «ангіною».

Хто найчастіше хворіє на стрептококовий тонзиліт?

На стрептококовий тонзиліт найчастіше хворіють діти у віці 5-15 років, але можуть бути винятки. Діти до 3-х років і дорослі старше 18 років хворіють зрідка.

Які симптоми у цього захворювання?

Дитина з іграшками у ліжечку - Лелеченя.InfoТипові симптоми стрептококового тонзиліту: різкий початок, сильний біль в горлі, особливо при ковтанні (наприклад, твердої їжі – яблука), лихоманка, збільшення лімфатичних вузлів на шиї. При огляді ротової порожнини можна помітити збільшені мигдалики з білим нальотом.

Стрептококовий фарингіт – це бактеріальне захворювання, відповідно для нього характерна «інтоксикація», тобто дія бактеріальних токсинів на організм: діти зазвичай бліді, сонливі, слабкі. Жарознижуючі препарати не приносять такого полегшення, яке буває при будь-якому іншому ГРЗ. Через цю ж інтоксикацію можуть бути нудота, блювота, головний біль.

Як можна запідозрити стрептококовий тонзиліт?

Остаточний діагноз виставляється лише після проведення експрес-тесту на стрептококовий антиген або ж посіву з піднебінних мигдалин, проте запідозрити ангіну можна вже за симптомами. Спеціально для цього були розроблені «клінічні шкали», однією з найточніших і зручних вважається шкала Мак-Айзека.

Наявність кожної з ознак відзначається одним балом:

  1. температура більше 38 градусів – 1 бал;
  2. відсутність кашлю – 1 бал;
  3. збільшення і болючість шийних лімфовузлів – 1 бал;
  4. збільшення піднебінних мигдалин і нальоти на них – 1 бал;
  5. вік 3-14 років – 1 бал, 15-18 років – 0 балів.

При наявності 0-1 балів подальше обстеження на бета-гемолітичний стрептокок не проводиться у зв’язку з дуже малою ймовірністю стрептококового тонзиліту.

Якщо нараховано 2-3-4-5 балів – проводять експрес-тест або посів з піднебінних мигдалин.

Якщо експрес-тест підтверджує діагноз, тоді хворому призначається антибіотикотерапія.

Негативний тест потребує повторного огляду за допомогою чутливішого методу – посіву.

Яким чином можна підтвердити діагноз стрептококовий тонзиліт?

Для підтвердження зазвичай використовують посів з піднебінних мигдалин, який роблять в лікарні. Це найефективніший метод, однак, у нього є недоліки:

  1. виконується лише в умовах медичного закладу;
  2. на результат потрібно чекати до 5 днів.

Існують спеціальні експрес-тести на наявність БГСА на піднебінних мигдалинах. Наприклад, в Росії зареєстровано «Стрептатест». Його можна купити у вільному доступі і дуже легко виконати навіть в домашніх умовах, дотримуючись інструкції. Варто наголосити – лише позитивний результат є достовірним, негативний результат завжди вимагає повторної перевірки шляхом стандартного посіву.

Як правильно лікувати стрептококову ангіну?

Для лікування потрібен всього лише один препарат – системний антибіотик. Слово «системний» означає, що ліки вводяться тільки через рот або за допомогою уколу (внутрішньом’язового або внутрішньовенного).

Розчини антибіотиків у вигляді спреїв або розчинів для полоскання горла не мають жодного відношення до лікування будь-якого бактеріального тонзиліту, в тому числі і стрептококового.

Зазвичай при правильному підборі препарату і його дозування, полегшення настає за 24-48 (в окремих випадках 72) години від початку прийому. Після цього температура нормалізується. Біль в горлі, слабкість, відсутність апетиту – зникнуть. Поки антибіотик не подіяв, може бути застосоване симптоматичне лікування: ібупрофен / парацетамол – для полегшення болю в горлі і при лихоманці, полоскання горла розчинами / використання спреїв з анестетиками, розсмоктування льодяників, тепле чи й холодне пиття (так! При ангіні можна пити холодний компот, і навіть їсти морозиво, як і при будь-яких інших хворобливих ураженнях ротоглотки, якщо це приносить реальне полегшення!).

Однак найголовніше – це антибіотик!

Чи може стрептококовий тонзиліт пройти без лікування антибіотиком?

Так, стрептококовий тонзиліт закінчується одужанням на 5-7 день від початку хвороби, навіть якщо його не лікувати системним антибіотиком. Проте, антибіотик потрібно використовувати, тому що це скорочує тривалість хвороби і захищає від гнійних і ревматичних ускладнень.

Як довго хворий є заразним?

Людина перестає бути заразною уже з 2-ї доби від моменту початку прийому антибіотика.

Які ускладнення бувають при стрептококовому тонзиліті, якщо його лікувати неправильно?

Під час хвороби можуть виникнути гнійні ускладнення (заглотковий абсцес, шийний лімфаденіт, мастоїдит), а вже після одужання протягом декількох тижнів – ревматичні ускладнення: гостра ревматична лихоманка з / без кардитом, стрептококовий гломерулонефрит.

Як уникнути цих ускладнень?

Щоб уникнути цих ускладнень, лікар повинен:

  1. правильно встановити діагноз (ви вже знаєте як);
  2. призначити адекватний курс антибіотикотерапії. Бета-гемолітичний стрептокок вмирає від більшості антибіотиків, які є в наших аптеках, тобто вибрати неправильний препарат досить важко. У той же час потрібно чітко знати тривалість лікування стрептококового тонзиліту, якщо такий діагноз все-таки виставили: найбільш застосовані в таких випадках АБ (пеніцилін, амоксицилін) призначаються на 10 діб. Якщо у дитини є алергія на пеніциліни, то їй можуть призначити антибіотик з іншої групи – азитроміцин, який приймають протягом 5 діб.

Дуже важливо не пропускати прийом препарату і завжди закінчувати повний курс лікування!

Що робити, якщо антибіотик з якоїсь причини не був призначений у перші дні хвороби?

Антибіотик може бути призначений протягом 9 днів від моменту появи симптомів і це достовірно захищає від ревматичних ускладнень. У вас завжди є час зробити посів, навіть якщо він робиться більше 5 днів, і після цього почати адекватний курс АБ.

Кому не рекомендовано проведення експрес-тесту / посіву на бета-гемолітичний стрептокок?

Обстеження на бета-гемолітичний стрептокок не рекомендоване в будь-якому віці лише в тому випадку, якщо є чіткі ознаки вірусної інфекції: кашель, нежить, охриплість голосу, виразки в роті.

Так само не обстежуються діти до 3-х років:

  • у них це захворювання нечасто протікає по типу гострого тонзиліту;
  •  у дітей до 3-х років практично ніколи не буває ревматичних ускладнень через особливості імунної системи в даному віці.

Чи потрібно робити посів здоровим членам сім’ї, якщо хтось із них захворів на стрептококовий тонзиліт?

Ні, цього робити не потрібно.

Чи потрібно лікувати безсимптомних носіїв бета-гемолітичного стрептококу?

У досить значної кількості хворих продовжує виділятися БГСА після одужання, проте вони не мають потреби в повторних курсах АБ без наявних симптомів захворювання. Носійство БГСА не призводить до розвитку ревматичних ускладнень. Якщо у людини з частими рецидивами хронічного тонзиліту висівається БГСА, то її лікують як звичайного хворого зі звичайним хронічним тонзилітом.


Також цікаво дізнатись: