Меню Закрити

Чому діти так часто хворіють

Я все про вас знаю.

Я знаю, що ви відчуваєте майже фізичний біль, коли знайомі мами на дитячому майданчику хваляться, як їхні Сашенька і Машенька останні півроку в садку практично жодного разу не захворіли. А співробітниця Світлана відкрила секрет цього магічного зцілення – новий препарат Імуноукріпин, який зараз призначається практично в кожній дитячий поліклініці, та й в аптеці його можна легко купити. Слава Богу, рецепта не потрібно.

А ще я знаю, що ви вже встигли згодувати своїй дитині три пачки цього чортового Імуноукріпину, а він «скотина така, не працює!» (С) Доводиться знову заливати в ніс Соплезнищ і крапати в рота Кашельзупин, інакше не бачити вам спокійного сну, як своїх вух.

ТаблеткиЧому діти хворіють частіше за дорослих?
Що буває, якщо батьки створюють для свого чада «стерильні» умови життя?
Які насправді ознаки імунодефіциту?
Чому ж «Імуноукріпин» працює вибірково?

Перш ніж відповісти на ці запитання я повинен розповісти вам про саме поняття «імунітет» і механізми його роботи. Інформації буде багато, так що готуйтеся …

Щодня всередині нас відбуваються кровопролитні баталії, в порівнянні з якими битва під Сталінградом і поблизу Ватерлоо здаються легкою прогулянкою. Мільйони ворожих бактерій, вірусів, грибків і паразитів намагаються проникнути всередину і завдати непоправної шкоди нашим клітинам і органам. Для боротьби з ними виникла одна з найдавніших систем людського організму і живих організмів взагалі – система імунітету. Вона працює за дуже простим принципом «свій-чужий».

Свої, нормальні клітини, позначені спеціальними маркерами. А все те, що не проходить фейс-контроль, – підлягає знищенню. Це стосується не тільки мікробів, що проникають ззовні, а й своїх клітин-мутантів, що їх лікарі називають пухлинними клітинами.

Вся система імунітету умовно ділиться на два типи: вроджений ( «неспецифічний», тому що налаштований на боротьбу з усіма видами збудників) і набутий ( «специфічний», тому що працює строго з тим мікроорганізмом, який викликав конкретне захворювання на даний момент) імунітет. Пояснюю в чому сенс. Плід в утробі матері перебуває в стерильних умовах, адже захищений від навколишнього світу порожниною матки, а всі поживні речовини і кисень надходять до нього через плаценту, яка фільтрує кров від токсинів і бактерій з вірусами в тому числі. Виходить, що до моменту народження дитини захисну функцію бере на себе мама, але що відбувається після пологів?

Після виходу з утроби немовля зустрічається з колосальною кількістю різних бактерій, від яких потрібно захищатися. Як з ними буде боротися, здавалося б, абсолютно безпорадний і слабкий малюк? Не так все просто. Всі діти народжуються з так званим вродженим імунітетом, тобто генетично запрограмованою здатністю боротися з переважною більшістю збудників.

Вроджений імунітет діє жорстко і грубо, він не ідеальний, але завдяки йому вдається стримувати шкідників на відстані простягнутої руки. Його можна порівняти з прикордонними військами, які охороняють кордони країни-організму. Прикордонники – так собі воїни. Якщо ворог слабкий, то вони можуть впоратись самі, але коли нападає хтось небезпечніший і, найголовніше, до цього моменту невідомий, то їх завдання – стримати противника за будь-яку ціну до тих пір, поки не «підійде» регулярна армія (набутий імунітет). Робота неспецифічного імунітету помітна неозброєним оком – біль, температура, слабкість, відсутність апетиту і т. д. І тільки після втручання специфічного імунітету настає повний розгром противника і одужання.

Існує ще один не менш важливий компонент системи імунітету. Дотримуючись нашої «військової» аналогії, назвемо його «служба безпеки». Її завдання полягає у виявленні і негайному знищенні власних мутованих клітин, які не вписуються в загальну картину і стають ворожими. Найвідоміший приклад – знищення пухлинних клітин. А ви не знали?

Щодня у вашому організмі утворюються десятки і сотні тисяч пухлинних клітин, які потенційно можуть перетворитися на повноцінний рак молочної залози, щитовидної залози, яєчників і т.д.

Нормально функціонуюча система імунітету знищує ці «помилки природи» в самому зародку. Тобто, грубо кажучи, якщо «прикордонники» і «регулярна армія» борються з зовнішніми ворогами (віруси, бактерії, грибки, паразити), то «служба безпеки» знищує внутрішніх ворогів – власні клітини (пухлинні та інші, відмінні від нормальних). На жаль, так іноді трапляється, що «служба безпеки» заплутується і починає руйнувати не тільки дефектні, але й абсолютно нормальні клітини, викликаючи таким чином особливу групу захворювань – алергію й аутоімунні хвороби.

Ви вже знаєте, що дитина має вроджену систему імунітету, здатну стримувати збудників інфекцій до моменту формування специфічного імунітету, виробляючи антитіла (імуноглобуліни) до них. Антитіла дуже специфічні і не можуть працювати з іншими мікробами. Якщо дитячий організм зустрічається з новою бактерією або вірусом, то запуститься новий цикл «зараження – хвороба (робота неспецифічного імунітету) – одужання (формування специфічного імунітету)».

Дитина в утробіАле і це ще не все! Завдяки тому, що плацента здатна пропускати антитіла, мама ділиться ними зі своїм дитинчам. Після потрапляння в кров дитини під час вагітності вони перебуватимуть там від 6 до 12 місяців. Тепер ви розумієте, чому діти після року життя зазвичай хворіють набагато частіше? У них просто закінчуються мамині антитіла і тепер їм потрібно навчитися виробляти свої. І все це здійснюватиметься шляхом нових і нових циклів «зараження-хвороба-одужання» до тих пір, поки не нагромадиться критична маса імуноглобулінів до більшості збудників, що циркулюють в місці вашого проживання.

Дитина практично до року захищена маминими антитілами. В основному перебуває вдома або на вулиці і уникає прямих контактів з хворими людьми. Тобто, захворіти маля може, але, як правило, це буває нечасто і хвороба протікає легко. Але як тільки ви відправляєте дитину в садок – починається справжній караул! Хвороби сипляться як з «рогу достатку» і здається, що їм не буде кінця!

Хвора дитина з носовичком6-8-10-12 хвороб за рік вважається абсолютно нормальним явищем в таких розвинених країнах, як США, Великобританія, Ізраїль, Німеччина, Франція і т.д. І це не тому, що вони такі дурні і нічого не можуть з цим зробити. Просто там добре знають правила роботи імунітету і не роблять з мухи слона, як це відбувається у нас.

Існують докази, що раннє знайомство дитини з найбільш поширеними збудниками захворювань позитивно позначається на формуванні імунної системи. Пояснити цей феном дуже легко: абсолютно всі системи людського організму працюють за принципом «хто працює – той їсть». Як у марафонського бігуна добре розвинені м’язи ніг, так само і система імунітету ідеально працює на тлі постійної боротьби зі збудниками інфекцій. Адже це наша армія, ви не забули? А що трапляється в тих випадках, коли армія простоює від неробства? Правильно, армію скорочують в кількості задля збереження бюджету. Ось тільки в разі раптової атаки захищати країну вже буде нікому.

Але і це ще не все. Згадайте «службу безпеки», яка нищить всі дефектні клітини власного організму. Я ж не випадково вам про неї розповів на початку статті. Вчені схиляються до версії, що при відсутності зовнішнього ворога імунітет перелаштовується на внутрішній фронт. В цьому разі він вже руйнує не тільки погані і неправильні клітини, але й абсолютно нормальні (аутоімунні захворювання). А зустріч із, здавалося б, абсолютно нормальними і звичайними зовнішніми факторами може перетворитися в надсильну імунну реакцію (алергія). Ця теорія не висмоктана з пальця, а має реальну основу: у дітей і дорослих з нижнього соціального прошарку частота алергій або аутоімунних хвороб набагато нижча, ніж у більш забезпечених.

Жителі Африки практично ніколи не страждають на алергії, а діти з малозабезпечених сімей навіть в країнах СНД набагато рідше потрапляють до лікарні з симптомами ГРВІ або кишкової інфекції.

Я в жодному разі не закликаю вас терміново продавати квартири і влаштовуватися зручніше біля сміттєвого бака, але в будь-якому випадку робити висновки ми зобов’язані. Утримання дитини в стерильних умовах від раннього віку може мати досить негативні наслідки. І не дивуйтесь потім, чому це у вашого хлопчика аденоїди з піднебінних мигдалин так сильно розрослися.

На жаль, дійсно, існують такі ситуації, коли діти народжуються з уже неправильно функціонуючим імунітетом, але і тут не все так просто. Серйозні порушення в роботі імунної системи нечасто виявляються простудними захворюваннями, про які зазвичай йдеться. Розроблено клінічні критерії, які дозволяють запідозрити вроджений генетичний дефект.

До них відносяться:

  • важкі синусити більше двох разів на рік;
  • більше 8 отитів (запалення середнього вуха);
  • 2 і більше пневмоній на рік, що погано піддаються лікуванню;
  • рецидивні глибокі абсцеси шкіри або внутрішніх органів;
  • необхідність у внутрішньовенних антибіотиках.

Якщо впізнали у себе щось із перерахованих ознак, тоді необхідно поглиблене вивчення параметрів імунної системи, щоб виявити, на якому рівні утворився дефект. Справжні імунодефіцити в основному проявляються частими бактеріальними інфекціями, а не вірусними!

Тепер зрозуміло, що відбувається із дітьми? Малеча має право хворіти, тим більше на вірусні інфекції, тим більше після початку відвідування дитячого садка, а справжні імунодефіцити проявляються зовсім іншим чином, та й зустрічаються вкрай нечасто. Але ж з цими соплями потрібно щось робити! Щомісяця брати лікарняний, витрачати купу грошей на ліки, чергувати ночами з градусником в руках, а з голови не йде думка: «а раптом у нього уві сні підніметься температура, а я не встигну дати жарознижуюче, а дитина потім згорить / висохне / розплавиться?» – далеко не всім таке сподобається. І, звичайно ж, всі мріють отримати від лікаря заповітну «золоту таблетку», що зміцнить слабенький імунітет малюка і прожене ці погані віруси раз і назавжди. Без перебільшення про це мріють мільйони мам і тат, а це означає, що є попит. А коли є попит – буде і пропозиція.

Хлопчик ковтає лікиКожна поважаюча себе аптека тримає на видному місці спеціальну поличку з підписом «Імуностимулятори», «Імуномодулятори», «Противірусні» і т.д. На ній може знаходитися до декількох десятків різних ліків, які вже одним своїм виглядом обіцяють вирішити всі ваші проблеми за чисто символічну кількість у.о. Яскрава упаковка, схвальний погляд фармацевта і попередня рекомендація лікаря роблять свою справу, і ось вже нова власниця супер-пупер-мега сучасного Імуноукріпина мчить додому в надії позбавити дитину від цих ненависних сопель.

Ви дійсно хочете знати, що вона купила?

У кращому випадку, цей препарат НЕ небезпечний. Його навіть перевіряли на ефективність, і він показав непогані результати у … щурів. Коли виробника просять показати якісні РКІ (рандомізовані клінічні дослідження), проведені на людях, чомусь настає тиша. Ні, ці дослідження, можливо, навіть проводилися, але, якщо оприлюднити їх результати, то настане якраз той самий «незручний момент», тому їх зазвичай ховають. Мало того, який конкретно ефект вони отримали на щурах? Зниження частоти захворюваності? Ні. Вони просто вимірюють рівень певних субстанцій, що беруть участь в роботі імунітету, після прийому препарату. Наприклад, рівень інтерферону, який вважається одним з основних ланок боротьби з вірусними інфекціями. Якщо у піддослідних тварин під час дослідження кількість інтерферону підвищився – значить, препарат уже можна називати імуностимулятором. І виробника абсолютно не хвилює вся абсурдність цієї заяви.

Не варто дивуватися, що за кордоном Імуноукріпин просто зітруть в порошок такі принципові організації, як FDA, FMA, AIFA і т.д. Для них важливий конкретний кінцевий результат, тобто препарат повинен реально знижувати частоту захворювань, а не просто «щось, десь підвищувати». На жаль, офіційно таких ліків ще не зареєстровано.

Наші підсумки:

  1. Імунітет ділиться на вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний). Неспецифічний імунітет заточений на боротьбу з будь-якими мікроорганізмами, але робить він це не ідеально, і його робота супроводжується відповідними симптомами. За певний час хвороби починають вироблятися антитіла саме до цього збудника (специфічний імунітет), і настає одужання. Антитіла переважно залишаються як мінімум на кілька років, а то і на все життя, захищаючи організм від повторної хвороби.
  2. Всі діти народжуються з уже діючою системою вродженого імунітету і завдяки маминим антитілам з тимчасовим набутим імунітетом.
  3. Зазвичай до 6-12 місяців діти хворіють нечасто і, як правило, легко переносять захворювання. Це пов’язано з тими самими маминими антитілами і нечастими контактами з хворими людьми.
  4. Пік тренування специфічного імунітету дитини збігається із періодом відвідування дитячого садка – місця інтенсивної циркуляції найпоширеніших, переважно вірусних, інфекцій. Саме в цей час діти й хворіють найчастіше.
  5. Раннє знайомство організму дитини зі збудниками хвороб призводить до формування якісного і правильно функціонуючого імунітету, що знижує ризик розвитку алергічних і аутоімунних захворювань. Стерильні умови, які багато батьків намагаються створити для своїх дітей, не тільки не допомагають, але і шкодять здоров’ю дитини.
  6. Справжні вроджені та набуті імунодефіцитні стани зустрічаються нечасто і проявляються в основному у вигляді бактеріальних і грибкових хвороб. Ознаки імунодефіциту описані в тексті.
  7. Широко представлені на фармацевтичному ринку імуностимулятори, імуномодулятори та противірусні препарати часто виявляються пустушкою, працюють на рівні плацебо, тому що не мають якісної доказової бази і продаються тільки завдяки потужній рекламі. Тож не дивно, що в розвинених країнах, де за ефективністю ліків дуже строго стежать, ці препарати навіть не потрапляють на полиці аптек.

Також цікаво дізнатись:

© 2018 Лелеченя.Info. Усі права захищені. Використання матеріалів порталу лише за умови посилання на «Лелеченя.Info».